СПОВЕНИТИСЯ, НЮ́СЯ, ТИСЯ,
Сповенитися, ню́ся, тися, гл. Разлиться (о рѣкѣ). Там ся річка сповенила, туди не перейдеш. Гол. II. 433.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 180.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СПОВИВАЛЬНИЦЯ, ЦІ, →← СПОВЕНИТИ, НЮ́, НИШ,